![](https://static.wixstatic.com/media/84d837_bb62ce5ff1e248cfb4665933db8d4c00~mv2.jpg/v1/fill/w_342,h_512,al_c,q_80,enc_auto/84d837_bb62ce5ff1e248cfb4665933db8d4c00~mv2.jpg)
Останні дні...
Чомусь сумні
останні дні тепла.
Немов у сні,
десь вдалині
Зникає все, що мав.
Останній рух
замерзлих рук –
прощальний змах крила.
Химерний звук:
ледь чутний стук
твого серцебиття.
Останнє "ні"
ще не в пітьмі –
в листопаді життя.
Хтось крижаний
і неземний
цю осінь закликав.
Останнє "так"
гірке на смак,
незвичне і слабке.
Нехай там як…
За тактом такт
мелодія іде.
Останній раз…
Чи ще не час?
Куди думки несуть?
Вогонь не згас.
То, може, шанс?
Ще не в останню путь.
©Марина Губарець
01.10.2020
Фото: Тая Левченко