Вірш починається з першої фрази

Вірш починається з першої фрази,

Яку непомітно тримаєш за пазухою,

Яку колись забув сказати вранці —

Тоді вона мала би більше значення.

Усвідомлюєш свою роль, але не себе.

Цінував моменти, тепер — живих людей.

Вдихаєш байдужість разом зі своїми духами,

Cписані сторінки, монологи з записниками.

Маєш цілі, ділишся планами,

Навіть мріями, хоч і надламаними.

Пізно ввечері, коли вітер дме,

Відчуваєш те, що ти досі є.