Останні дні…

Останні дні...

Чомусь сумні

останні дні тепла.

Немов у сні,

десь вдалині

Зникає все, що мав.

Останній рух

замерзлих рук –

прощальний змах крила.

Химерний звук:

ледь чутний стук

твого серцебиття.

Останнє "ні"

ще не в пітьмі –

в листопаді життя.

Хтось крижаний

і неземний

цю осінь закликав.

Останнє "так"

гірке на смак,

незвичне і слабке.

Нехай там як…

За тактом такт

мелодія іде.

Останній раз…

Чи ще не час?

Куди думки несуть?

Вогонь не згас.

То, може, шанс?

Ще не в останню путь.

©Марина Губарець

01.10.2020

Фото: Тая Левченко