.jpeg)
Колись дуже давно, в доковідні-довоєнні часи, але вже у стані гібридної війни з росією з анексованим Кримом та окупованим Донбасом, у квітні року 2019-го в Мистецькому арсеналі проходила виставка «Дивовижні історії Криму». Вона мала показати Крим перехрестям шляхів, народів і культур. Межа світів, де у просторі і часі зійшлися кімерійці, таври, скіфи, елліни, а пізніше готи, сармати, візантійці, хозари, половці, генуезці й венеційці, турки-османи, кримські татари. При цьому організатори виставки не могли включити експонатами з анексованого півострова — під окупацією залишилися знакові історичні раритети та визначні мистецькі твори. Тож цю виставку складали з предметів кримського походження, які зберігаються у фондових збірках материкової України, від Львова до Харкова.
Фото з архіву Анни Пасюк
Попри перешкоди вийшла захоплива експозиція, яка пропонувала дізнатися та задуматися про Крим під більш глибоким історичним кутом, подолати стереотипи і розвіяти міфи, що, починаючи з першої російської окупації півострова у 1783 року, плели навколо нього московити. Разом з тим виставка надихала. Наприклад, про це розповідає Світлана Тараторіна. Перформативна скульптура Марії Куліковської «Зоряний пил» набула перепрочитання в ілюстраціях до її постапокаліптичного фентезі «Дім солі».
Мене теж вразила ця виставка. Вперше я задумалася про те, наскільки для мене Крим виявився terra incognita, навіть попри мої дві короткі поїздки туди на початку 2010-х. Анексія Криму у 2014-му стала моїм лакмусовим папірцем, моя аполітичність (а скоріше невігластво) проступило українськими кольорами та гаслом «Крим — це Україна». Ця ж виставка показала вглиб, що Крим не тільки не є російським, але він і не український. Є культурний пласт, який годі ігнорувати, і який, на жаль, тоншає під новою російською окупацією.
Киримли, кримські татари — автохтонний народ цієї землі, який зʼявився і сформувався тут. Крим це їхня єдина батьківщина, яку спершу московити анексували наказом єкатерини ІІ у 1783, пізніше совєти окупували у 1919 році і повністю відібрали у 1944 році, депортувавши всіх киримли у віддалені регіони ссср, а за 50 років росія знову окупувала півострів і почала репресії проти них.
Ми живемо поруч, в одній країні, і разом з тим пересічний українець знає критично мало про кримських татар і їхню культуру. З чого потім зʼявляються розмови про Кримську область чи небажання повертати історичні кримськотатарські назви містам і селищам. Тому ця добірка робилася саме для цього — дати широкий спектр джерел, з яких можна почати своє дослідження кримськотатарського Криму.
Найперше це державна організація «Кримський дім», яка займається кримською тематикою, у культурній, соціальній, правозахисній, освітній та інформаційній сферах. Разом з тим це є простором для дискусій, презентацій, літературних конкурсів, обговорень, правозахисних заходів. На їхній сторінці у фейсбуку можна відслідковувати анонси подій та дізнаватися про історію і культуру Крима.
Історія:
Гульнара Абдулаєва «Кримські татари: від етногенезу до державності»
Це детальне дослідження кримськотатарської історикині Гюльнари Абдулаєвої було надруковано завдяки краудфандингу. Навіть попри неможливість дістатися до російських архівів авторка змогла провести дослідження на основі джерел з польських, турецьких та литовських архівів.
«Ми досі, на жаль, не знаємо, що зберігалося в Криму до 1783 року. Тому що після першої окупації Кримського ханства (завоювання півострова Російською імперією – КР) багато документів було вивезено до Санкт-Петербурга»
— з інтервʼю для Крим.Реалії.
Ця книжка коротко розповідає про багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіює навʼязані міфи і показує самобутність та унікальність кримських татар.
Книжку присвячено найтрагічнішому періодові історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року. Внаслідок цієї операції загинуло понад 46,2 % людей. Детальний виклад історії кримськотатарського національного руху, підкріплений розлогим цитуванням самвидавчої преси кримських татар і московських правозахисних видань, добіркою документів, а також доданим до розвідки інтерв’ю із загальновизнаним лідером цього руху Мустафою Джемілєвим. Також новітню історію нової російської окупації Криму висвітлює у післямові голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Країна Крим» — так можна поетично перекласти термін Qirim Yurti,яким мешканці Кримського ханату називали свою державу»
— з передмови.
Гарне видання з високою якістю друку, рясно доповнене кольоровими ілюстраціями історичних і архітектурних пам'яток кримсько-татарського народу ординської та ханської доби. З часів загибелі Кримського ханату у 1783 році багато їх зазнали непоправних втрат, але навіть зараз те, що вціліло до наших днів, може багато розповісти про свою епоху. Їх доповнюють розлогі та захоплюючі розповіді про формування та становлення кримськотатарської культури на півострові, про митців і літераторів, доля яких пов’язана з історією Криму.
Відеолекції:
Лекторій проєкту Шлях/Yol
Лекції від мультидисциплінарного проєкту Шлях/Yol, який займається висвітленням історії та культури кримських татар, нерозривності історико-культурних звʼязків материкової України та півострова Крим.
В цьому лекторії всього пʼять коротких лекцій, але вони охоплюють основні теми повʼязані з кримськими татарами — історія, культура, релігія, військове мистецтво і, звісно, кава.
Онлайн-курс «Qirim. Крим — це ми»
Спільний проєкт Prometheus та КНУ ім. Т.Г.Шевченка, який поєднав у собі працю двадцяти трьох лекторів та охоплює тематики від історії та географії й до культури та мови. Курс поділений на чотири модулі — «Простір», «Культура», «Міфи» та «Стратегії», — які включають у себе відео, завдання, фокус-теми та додаткові матеріали.
На ютубі можна подивитися уривки лекцій, а повністю пройти курс можна на платформі Prometheus. На цій же платформі є список лекторів та більш детально розписані теми, висвітлені у цьому курсі.
Художня література:
Збірка (названа за оповіданням класика кримськотатарської літератури і просвітника Ісмаїла Гаспринського) містить твори одинадцяти кримськотатарських авторів, що належать до різних історичних епох і літературних стилів: Ісмаїла Гаспринського, Номана Челебіджіхана, Османа Акчокракли, Асана Сабрі Айвазова, Дженгіза Дагджи, Юсуфа Болата, Шаміля Алядіна, Уріє Едемової, Шевкета Рамазанова, Ервіна Умерова, Таїра Халілова.
У збірці вміщено передмову письменниці Уріє Едемової, вступну статтю Таміли Сеітяг’яєвої, викладачки Таврійського національного університету ім. В. Вернадського, про специфіку розвитку кримськотатарської літератури з найдавніших часів до наших днів, а також словник вживаних у книжці кримськотатарських слів.
Юсуф Болат «Алім»
Історичний роман Юсуфа Болата «Алім», головний герой якого – реальна особа першої половини XIX століття – Алім Айдамак (такий собі кримськотатарський Олекса Довбуш). У творі одного із класиків кримськотатарської літератури Юсуфа Болата зображено наслідки колоніальної політики російської імперії після першої анексії Криму, відтворено соціальні зміни і політичну атмосферу порівняно невеликого, але значущого історичного періоду (від 1830 до 1850 року).
Книжка також містить вступну статтю «Кримськотатарський менталітет у художньому світі Юсуфа Болата» Таміли Сеітяг’яєвої, перекладачки і викладачки Таврійського національного університету ім. В. Вернадського, статтю «Історичний контекст формування народного героя» Надії Гончаренко, редакторки і співупорядниці серії, і словник вживаних у книжці кримськотатарських слів.
Серра Менекай «Із Алушти віють вітри»
Історичний роман сучасної турецької письменниці кримськотатарського походження Серри Менекай – це сповнена смутку, трагедій і сподівань історія кримськотатарського народу, розказана двома жінками, які після Другої світової війни опинилися обабіч залізної завіси: одна у Європі, друга в депортації.
Авторка оповідає про досвід особистого зростання, що відбувається на тлі драматичних подій XX століття, змальовуючи хвилини щастя і роки страждань кожної героїні. Попри всі поневіряння, вони зберігали пам'ять про Вітчизну, традиції свого народу і віру в повернення на рідну землю – в Крим.
Дитяча література:
Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, з’ясовується, що бути кримським татарином — вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим. Як віднайти сенс, силу жити і віру в людей?
У Кримському ханстві, де палаци, мечеті й усякі дивовижі жив мрійливий хлопчик Омер. Він усе не знаходив собі місця, аж якось узяв саз і заспівав вірші, що линули мовби із серця. Так почався шлях славетного кримськотатарського ашика — народного співця. Омер побачить пів світу, а однак повернеться в рідний край.
Музика:
Jamala музичний альбом «Qirim»
5 травня у супроводі Національного симфонічного оркестру України і під керівництвом Володимира Сіренка співачка Джамала представила в Києві альбом кримськотатарських народних пісень. Світова премʼєра відбулася у межах EuroFestival у Ліверпулі. Акомпанував співачці BBC Philharmonic Orchestra. За словами самої співачки,
«презентація альбому QIRIM з оркестром в Ліверпулі – це «1944», помножена на 100 по всьому: по музиці, глибині, складності… Майже 80 музикантів, які будуть потужно розказувати історію українського Криму через пісні, які я збирала, не знаю, все своє життя»
— з інтервʼю для Суспільне.
Цей масштабний проєкт вперше в історії увібрав у себе унікальні композиції кримськотатарською мовою, які раніше були забуті. 14 старовинних пісень, які Джамала віднайшла у містах та селищах Криму. Вони розповідають про народних героїв кримських татар, таких як Аліма Айдамака, який рятував людей від злиднів і несправделивості, або про ногаїв, степових кримських татар.
«Цим альбомом я втілила свою велику мрію — показати всьому світу, що попри будь-які спроби переписати історію Криму ми не дамо забути правду. А вона ж криється саме у фольклорі, у цих неймовірних сюжетних лініях, які розкривають перед нами щоденники Qırım»
— з інтервʼю для Vogue
Кухня:
Книга написана дослідницею, яка не один рік вивчає історію та культуру кримськотатарського народу. Це не просто книга рецептів, науково-популярний текст, який не тільки розповідає як готувати страви, поширені серед кримських татар на початку ХХ століття, але разом з тим відкриє їхню історію створення. Також книжка розкаже, як змінилася народна кухня внаслідок примусової депортації цього народу в 1944 році, «адже під час переселення найбільше страждає традиційна система господарювання, яка має пристосуватися до нових умов, ландшафту та клімату».
До книжки ввійшли страви, що мають особливе ритуальне значення у народній культурі, які готували до особливих подій — релігійних свят чи весілля.
Мова:
Посібник розрахований та вивчення кримськотатарської мови з початкового рівня. Містить у собі як граматичні матеріали, так і лексичні, основані на розповсюджених темах спілкування. Містить коментарі та переклад українською мовою, тож підходить навіть для самостійного навчання.
Цей підручник призначений для навчання кримськотатарської мови від початкового рівня до рівня В1. Охоплює основні розмовні теми такі, як знайомство, зовнішність, характер, сімʼя, відпочинок і подібні. Містить 37 уроків і побудований за комунікативно-когнітивним принципом — немає коментарів та перекладу на інші мови, тож передбачає роботу разом з викладачем.