.jpeg)
Коли зробиш свій вівтар, прикрасиш будинок квітами та виставиш цукрові калавери (що буквально перекладається, як черепи), приготуєш традиційний хліб або салат — час когось вбити. Звісно, не буквально, тільки на словах.
До Дня мертвих у Мексиці заведено писати літературні калавери — сатиричні, інколи грайливі епітафії у віршах, які висміюють людей, речі та навіть явища. Часто в таких віршах критикуються авторитети: політики чи інші відомі люди, боси чи навіть глави сімей, підсвічуються чиїсь недоліки. Ідея рим — висловити те, що зазвичай було б висловлювати недоречно, але оскільки для всіх це частина святкування, як вівтарі та хліб мертвих, то і сприймається із задоволенням. Саме тому калавери пишуть у колі друзів чи родини та навіть друкуються в газетах.
Ось 3 простих кроки, щоби написати свою калаверу:
1. Вибери когось або щось, кого хочеш «прославити».
Це не має бути мертва людина, навпаки — жива. Можна написати про політика чи відому людину, найкращого друга чи предмет на столі.
2. Представ свій об'єкт.
Зроби невеличке передбачення: за що вони отримують «по заслугах»? Вони погано поводяться? Роблять неправильний вибір? Або просто займаються своїми справами? Може просто думають, що розумніші за інших?
3. Виріши, як об'єкт зустріне La Muerte (Смерть).
Як прийде Смерть? Це буде результатом їхнього хобі чи заняття? Може їх неймовірна особистість накличе біду? Або вони загинуть у результаті поганого каламбуру, як от в цьому віршику:
Ось деякі слова, які часто зустрічаються в калаверах та звучать дуже автентично (можна їх використати для чарівного українсько-мексиканського синкретизму):
Смерть, череп, скелет, квіти, світло, гітара, сміх, танці, зуби, музика, пекло, тако, текіла, пиво, мескаль. (Я знаю, як ти прочитав останнє слово 😉).
Якщо захочешь оформити свою епітафію у вигляді листа комусь, можеш використати ось цей веселий шаблон.
То що, тепер твоя черга?