Я трошки мертвіша, ніж всі вони

Я трошки мертвіша, ніж всі вони,

Із середини.

Вони метушаться, чогось хочуть,

А я споглядаю за ними зі сторони.

Дають поради, а собі не просять,

Просинаються щоранку,

Безсумнівно вдихають осінь.

Все повторюється знову по колу,

Бо має так бути - усе в нормі,

Їх ніколи це не обходило.

А я борюся чомусь із собою,

Аби відчувати себе живою.

Бракує слів, повітря і відчуттів.

Багато поетів

Ззовні безстрашні,

Типу не мають в собі страхів.

А насправді найбільше себе бояться

І десь так само - своїх віршів.

22 лютого 2022 рік

Фото: Тая Левченко