Марина Губарець
6 лют 2023 р.1 хв
Коли не хочеться додому,
Де до дрібниць усе знайоме,
Ти знаєш - там задуха й втома.
Побути б трішечки самому...
Якщо від затишку оскома,
нестримно кличе несвідоме,
яке й не висловиш нікому,
і горло здавлює судома,
бажанню скоришся одному -
здійнятись в синє невідоме,
де мрія легка, невагома,
де б місця не було старому.
Летіти, йти по льду тонкому,
крізь темряву, по бурелому,
щоб в серці твоєму палкому
знов забриніло: “Я удома!”
29.02.2020
Поезія та ілюстрація — Марина Губарець