top of page
  • Фото автораМарина Губарець

Коли не хочеться додому


Коли не хочеться додому,

Де до дрібниць усе знайоме,

Ти знаєш - там задуха й втома.

Побути б трішечки самому...

Якщо від затишку оскома,

нестримно кличе несвідоме,

яке й не висловиш нікому,

і горло здавлює судома,

бажанню скоришся одному -

здійнятись в синє невідоме,

де мрія легка, невагома,

де б місця не було старому.

Летіти, йти по льду тонкому,

крізь темряву, по бурелому,

щоб в серці твоєму палкому

знов забриніло: “Я удома!”


29.02.2020


Поезія та ілюстрація — Марина Губарець


168 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі
bottom of page