Сиди й дивись

Сиди й дивись
 на понівечені тіла
 на спалені хати дотла
 на кров‘ю скроплену траву
 і на завалену трубу
 і на дорогу що біжить
 в забуту мирну тиху мить

Сиди й дивись
 Бо ми забули
 Що наші пращури відчули
 Така вже пам’ять поколінь
 Згасає швидко без сумлінь