top of page


Пам’ятати, щоб жити
Кажуть, що людина насправді помирає тоді, коли помирає останній спомин про неї. А як щодо спогадів людини? Що саме так важливо постійно...

Юлія Желізко
13 лист. 2022 р.Читати 4 хв


Бензол і вірші
Випускний клас. Кінець чверті. Перший урок – хімія. Органічна хімія (мій особистий жах). Із дзвінком до класу влітає розхристаний і...

Марина Губарець
7 лист. 2022 р.Читати 4 хв


День Всіх Душ, або Хліб для Мертвих
Між кавовими плантаціями та трубовими деревами у повний місяць лунає крик плакальниці Йорони. З трупним обличчям, вкрита лахміттям,...

Маргарита Моря
3 лист. 2022 р.Читати 4 хв


Бо ніч темна і повна жахіть...
У темному-темному лісі, посеред темної, густої галявини, у чорному-чорному озері жила....Трохи моторошно, еге ж? Насправді лякати ми...

Юлія Желізко
7 жовт. 2022 р.Читати 4 хв


БезВідмовні
Добрий день, everybody! Ну що, ви вже вбили цвях у стіну й продовжуєте лупати письменницьку скалу? Якщо ні, то саме час, бо, по-перше,...

Юлія Желізко
25 вер. 2022 р.Читати 3 хв


БезВідмовні
Добрий день, everybody! Як ви гадаєте, що страшніше: відмовити комусь чи почути відмову? Відкрити комусь свою душу, чесно заявити про...

Юлія Желізко
30 серп. 2022 р.Читати 3 хв
bottom of page
.jpeg)