.jpeg)
Кажуть, що людина насправді помирає тоді, коли помирає останній спомин про неї. А як щодо спогадів людини? Що саме так важливо постійно носити у пам’яті: власне походження, історію свого роду, щасливі життєві дати, людей? І які наслідки може мати забуття?
Ми підготували добірку художніх книжок, у яких пам'ять – історична, національна, особиста – чи не найважливіший персонаж.
1. Софія Андрухович «Амадока» (Видавництво Старого Лева, 2020)
Герой роману, понівечений до невпізнаваності на Сході України, дивом залишається живим. Проте важкі травми призвели до повної втрати пам’яті: він не пам’ятає ні свого імені, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів…
Амадока – найбільше озеро в Європі, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом, відтворене на середньовічних мапах, а на сьогодні – безслідно зникло. Коли зникають великі озера, як зникають цілі світи, культури – і що залишається натомість? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землею? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти?
«…Чи радше звідти вона, моя пам’ять, походить, десь там вона зароджується, пускаючи корені, і лише згодом, за століття і десятиліття обростає фізичним тілом. Я, виявляється, виникаю з пам’яти, а не з заплідненої яйцеклітини, – здивовано сказав професор…»
2. «Похований велетень» Кадзуо Ішіґуро (Видавництво Старого Лева, 2018)
На сторінках роману ми знайомимось з Акселем та Беатрис – літньою парою, які живуть у невеличкому селищі бритів у після-Артурівську епоху. Вони дуже люблять один одного, чоловік постійно називає дружину принцесою, але є одне «але» – вони майже не пам’ятають свого минулого.
Та якось, здавалося б, зовсім випадково, вони пригадують, що десь далеко живе їхній син. І, звісно, віддані один одному та спільній ідеї, вирушають на пошуки сина. У подорожі Аксель та Беатрис поступово згадують своє минуле. Чи зможуть герої бути щасливими, коли вони повністю згадають все, що сталося між ними?
Окрім цього, Ішіґуро висвітлює цю ж проблему на суспільному рівні. Історична пам’ять – наскільки вона важлива для історії народу? Чи можуть сусідні народи жити в злагоді, якщо між ними колись проливалась кров?
«…Як же це жорстоко втратити такий цінний спогад. Це наче ми загубили якийсь дорогоцінний камінь…»
«…Іноді мені здається, що без спогадів наша любов неминуче поблякне і помре…»
3. Таня Малярчук «Забуття» (Видавництво Старого Лева, 2016)
У центрі роману Тані Малярчук – яскрава історична особа (проте далеко не найзнаніша серед українців). Це – В’ячеслав Липинський, виходець із польського шляхетського середовища, який став українським політичним філософом, соціологом, істориком. Свого героя письменниця показує не через ключові історичні події чи рішення, а як звичайну людину – через кохання, хвороби, відчай, силу, щастя і нещастя.
Друга сюжетна лінія роману показує життя сучасної письменниці. Відлюдькувата, начитана, оригінальна, пише та видає книги, не особливо успішно шукає кохання.
Зненацька у неї починаються нестерпні напади паніки. Заточивши себе у стінах власної квартири, вона починає читати, заглиблюється в історію спершу абсолютно невідомої її людини – В’ячеслава Липинського. Паралельно з «розкопуванням» долі Липинського, вона згадує й історію своєї родини. Не таку багату й епічну, але теж добряче забуту та замовчану.
«…почала думати про час, як про те, що об’єднує безкінечну вервицю безглуздих подій … що лише в послідовності цих подій і є сенс, і що не Бог, не любов, не краса, не велич розуму визначають цей світ, а тільки час, плин часу і мелькотіння людського життя в ньому…»
4. Ольга Токарчук «Книги Якова» (Темпора, 2020)
Головний герой роману – Яків Франк із села Королівка, що на Тернопіллі. Іудейський єресіярх, який спочатку перейшов в іслам, потім двічі хрестився за католицьким обрядом і навіть збирався прийняти православ’я. Лідер послідовників Шабтая Цві, який оголосив себе його реінкарнацією і, чого розмінюватися на дрібниці, месією. Торговець, який жив не на прибуток, а на щедрі пожертвування одновірців та покровителів. Християнський єретик, на 12 років ув’язнений до Ченстоховської фортеці. Польський барон, співрозмовник австрійського імператора. Людина, яка мала винятковий дар переконання – сьогодні це б назвали харизмою. Як наблизитися до такої неоднозначної особистості? Звісно, переповісти його історію!
Токарчук показує історію на рівні всього суспільства та його складної польсько-єврейської спадщини. Вона торкається минулого і розмішує його, розкриває, провокує: щоб історія не застигла, не забетонувалась у міфології, її треба переписувати наново…
«…Про що не говорять, перестає існувати. Навіщо говорити? Якщо хочеш когось звести зі світу, то чинити це варто не мечем чи вогнем. Не потрібно насильства. Досить просто про нього мовчати, не називати на ім'я. Так він назавжди втоне в непам'яті…»
5. Кейт Аткінсон «За лаштунками в музеї» (Наш формат, 2018)
Головна героїня роману, Рубі Леннокс, починає опис життя від моменту зачаття, та з ходом сюжету виявляється, що розповідь про будь-кого із нас потрібно починати значно раніше: особиста історія нерозривно переплітається з великими подіями доби, міста, складаються з нашарувань усіх епох, а історія будь-якої сім’ї, принаймні наполовину, формується на родинних скелетах. у шафі. Переплітаючи спогади з розповіддю про власне життя, Рубі переповідає історію шести поколінь жінок.
Це роман про втрату: дому, життя, кохання, віри, а також про незмінне значення предметів і подій, які прив’язують кожну з наших особистих історій до минулого. Артефакти в романі Кейт Аткінсон варіюються від серії фотографій прабабусі головної героїні до ґудзиків на її сорочці та золотих кучерів, які постійно виринають на нових пагонах сімейного дерева, часто в найнесподіваніших місцях.
«… – Минуле – це те, що в житті залишається позаду, – каже вона з такою посмішкою, ніби вона реінкарнація лами. – Дурниці, – заперечую я, піднімаючись по сходинках у вагон, – Минуле – це те, що ти забираєш з собою…»
А чи є події у вашому житті, пам'ять про які ви бережете з особливою пристрастю?
Photo on cover by Jason Wong on Unsplash