Людина наполовину складається з дитинства. Воно згадується з ностальгією, іноді з сумом, але з радістю, що таке було.
У червні ми будемо писати про безтурботність, невагомість, затишні свята, повільність часу — все, що асоціюється з дитинством. Але так само для когось це могли бути складні часи — також варто пригадати, якщо проситься назовні. Або суміш того й іншого.
Непогано було б зараз почитати список літератури на літо, залізти на грушу і навіть звалитися з тарзанки. А ще будувати палац зі снігоблоків. Стоп! Вже ж літо. Тоді піти на ставок з каламутною водою чи на річку, де очерету більше, ніж води.
Спогадами повернутись у той час.