Я чомусь перестала любити зиму

Я чомусь перестала любити зиму.

А вона, по ходу, розлюбила мене:

навмисно підстеляє мені ожеледицю,

вкриває кригою вікна машини,

спускає колеса

й перекриває шляхи

хворобами, травмами

та поганим настроєм.

Вона більше не тішить ковзанами та сніжками,

не штовхає мої санчата з берега озера,

сніговиків зі мною не ліпить і не розфарбовує,

а лиш морозить, морозить, морозить –

ззовні й зсередини,

дедалі дужче,

жорсткіше і холодніше,

дедалі страшніше…

Я трохи відігріваюся перед різдвяним каміном,

під вогнями ялинки, у пледі,

з глінтвейном та імбірними пряниками.

І ще теплішає, коли створюю новорічні іграшки,

а потім дарую їх друзям і незнайомцям.

Проте, я згодна

зустрічати Різдво під пальмами –

аби не мерзнути

ззовні й зсередини…

Фото: Марина Губарець