.jpeg)
Перша сніжинка закружляла в холодному небі, і лягла на в’язану рукавичку. Серед лісу стояло троє.
– Ой! Дивіться! Сніг! Перший сніг!
– І так кожного року.
– Так, стало холодніше, мабуть з точки зору метеорологів…
– Ну що?! Які плани на Новий рік? Ми ж разом зустрічатимемо?
– Нашо? Ніч як ніч, я планую спати.
– А є якісь пропозиції?.. Така дата, хотілось би якось відсвяткувати…
– О! Я маю декілька! Ми можемо прикрасити ту гарну ялинку, що досить близько до нашого дому, влаштуємо оупенеєрпаті. Бенгальські вогні, музика, шампанське, всі діла…
– А чи можна бенгальські вогні в лісі?.. Тут так багато дерев…
– Так сніг же буде, чого воно горітиме? Тим більше, якщо запрошувати гостей, на вулиці точно буде більше місця!
– Ти ше й гостей хочеш запросити?
– Ну так! Наших молодят, наприклад.
– Якщо я правильно пам’ятаю, це їхній перший Новий рік разом, може…
– Ну спитатись же можна!
– А шо, тих два брата-акробата теж запросиш?
– Ну так!
– Давайте цього року не будемо. Ну ви знаєте, не хотілося б, аби знову…
– Ну то хоча б весело було. Добре потупотіли.
– Кхм, весело. Тим більше, що я чув, що старший цього року вже знайшов собі житло на зиму. Може було б краще, аби він добре виспався цей раз?..
– А як же свято?
– Ну, ми могли б, звісно, якщо тебе це влаштує, відсвяткувати у…
– У клубі?
– Е, що?.. Якому?..
– Ну так! Буде офігенно!
– Якщо ти не помітила, то в країні карантин. Клуби не працюватимуть вночі.
– Ну можливо це можна якось вирішити? Ама рич бич!
– Взагалі-то не “рич”, і тим більше не “бич”, а дуже мила мишка.
– Ой, дякую! І як так в тебе виходить компліменти робити?
– Нууу… я просто дуже спостережливий…
– Шось я вже лишня тут. Піду поїм, чи шо…
– Нічого не лишня! Стій!..
– Ми потім її наздоженемо! Чекай! Ми ж не договорили про Новий рік...
– Ну, добре, в тебе є ідеї?
– Так, я хотів спитати… Чи може ти хотіла б зустріти цей Новий рік зі мною?
– Ну так! Я хотіла б з усіма святкувати!
– Ти мабуть не зовсім зрозуміла мене… Я пропоную зустрічати вдвох зі мною, хочеш?
– Вдвох?.. Тільки я і ти?..
– Ну… так, ми би прикрасили дім, я би зготував морквяних кексів, нарізав би твоїх улюблених сирів…
– А як же Кабан-іклан? Він що залишиться сам у новорічну ніч?!
– Ясно. Я зрозумів. Мабуть, я краще піду…
І маленький зайчик пострибав геть від рукавички, яка вже потроху щезала під першим снігом.
– Куди? Стій! А як же Новий рік?! Стіііій!
(написано у перший ковідний рік)
Фото Mekht з сайту Unsplash