
До 300 років з дня народження Григорія Сковороди хочеться говорити про нього не лише як філософа, поета, педагога, композитора та загалом видатного українця, але й як про живу людину: з сильними та слабкими сторонами, смішними звичками та фактами, про які нам не розповідали в школі. Про людину, яка навіть зараз, за кілька століть після смерті, лякає ворогів настільки, що вони відчайдушно намагаються руйнувати пам’ятники та музеї Сковороди в Україні.
Тож я зібрала для нас всіх кілька цікавих фактів про найвидатнішого українського філософа. Про Григорія Савича ходить стільки легенд та оповідок, що відрізнити правду від вигадки доволі непросто. Що з цього правда, а що легенда – вирішувати вам.
Сковорода неодноразово вступав до вишів у декількох країнах, але вищої освіти, зрештою, так і не отримав. Незважаючи на це, він вільно володів шістьма іноземними мовами – латиною, грецькою, польською, німецькою, італійською та французькою.
Вмів грати на сопілці, флейті, скрипці, органі, лірі та бандурі, чудово співав і завжди мав при собі музичні інструменти – ще й доволі недешеві, бо на дешевих грати не любив.
Загалом, незважаючи на, здавалося б, доволі аскетичний спосіб життя, Сковорода любив і хороші інструменти, і хороший тютюн, і хорошу їжу. Наприклад, дуже полюбляв дорогий та екзотичний пармезан, який йому пересилали з-за кордону друзі.
Був вегетаріанцем і харчувався переважно овочами, фруктами та молочними продуктами. Кажуть, що він прийняв рішення відмовитись від м’яса та риби через те, що колись побачив страшний сон, в якому люди їли одне одного.
Григорій Савич, хоч як уникав романтичних зв’язків, але колись все ж ледь не одружився. Так, ледь, бо зрештою втік з власного весілля, просто з-під вінця.
Спав він зазвичай не більше чотирьох годин на добу і любив прокидатися зі сходом сонця. При цьому, за свідченнями друзів, завжди був сповнений енергії.
Багато хто вважав, що Сковорода міг бачити майбутнє – іноді заздалегідь знав про стихійні лиха, епідемії та нещастя. Кажуть також, що він передбачив і власну смерть – за день до того власноруч викопав власну могилу і вдягнув нову сорочку.
За все життя не видав жодної книжки, але зрештою став найвідомішим українським філософом.
З Днем Народження, Григорію Савичу! Дякуємо вам за вашу мудрість!
«Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване»
Григорій Сковорода