Недавно дзвеніли святкові колядки.
Ще мерзне під кригою світ.
Вже декілька тижнів про сонце лиш згадки.
Чатує мороз у воріт.
Ховаючись в комір та шалик янтарний,
Як промінь із дивного сну,
Побачила напис в вітрині кав'ярні:
“Ходімо шукати весну!”
Там верба сміливо у пляшці з водою
Пухнатить тендітні бруньки
І знає напевно, що зустріч з весною –
У серці, де сяють зірки.
Хай сонце з віконця підморгує зрання,
І я посміхаюсь йому.
Повторюю тихо, немов заклинання:
“Ходімо шукати весну!”
Photo by Kelly Sikkema on Unsplash