top of page
  • Фото автораМаргарита Моря

Як святкують Різдво у різних країнах: Гватемала

Ми зібрали власний досвід та цікаві факти святкування Різдва у різних країнах світу: Польща, Гватемала, Ісландія.


Різдвяний настрій зазвичай зʼявляється разом з декораціями в торговельних центрах, святковими пропозиціями великих брендів та мʼятним какао в кавʼярнях, засніженими вулицями та кіосками з глінтвейном на кожному кроці.

Але не тоді, коли ти живеш у Гватемалі. Тут немає снігу, замість вина тут гаряча кукурудза з лаймом та чилі, замість гігантських міських прикрас — статуї святих та опудала диявола. Разом із блискучим дощиком на ринку викладені піраміди з маленьких зелено-помаранчевих апельсинів та різнокольорові гірки з тирси, якою прикрашають вертепи або викладають візерунками килими на підлозі та на землі. Замість кориці та мандаринів тут пахне ромашкою, ладаном, сосною та ялицею.


Та це все буде трохи пізніше. Перші натяки на свята в свій перший рік у Гватемалі (це ще був далекий безтурботний рік світової кризи — 2008) я отримала на запиленій гірській дорозі, що зʼєднувала столицю та місто, в якому я жила, тобто на місцевій магістралі. Ми їхали крутим серпантином, та раптом на одному з поворотів на нас вистрибнули діти — малесенькі, брудні, вуличні та дуже голосні. Вони кричали англійське слово «presents», а коли побачили мене, то ледве не кинулись на машину. Вони прийняли мене за місіонерку зі Штатів, яка приїхала з гуманітарною допомогою і, звісно, не могла відмовити їм в іграшках та одязі. Дорослих поряд не було, я дійсно з собою нічого не мала, і мені залишилось лише стримувати сльози, коли вони за декілька секунд щезли з вікна заднього виду.


Та не шкодуй аж занадто, народ Гватемали. Вони бідні, але вміють радіти. І це дуже видно по тому, як вони святкують. Дуже важко сказати, що є якісь окремі традиції на Різдво, Новий Рік та інші свята грудня. Вони всі плавно перетікають одна в одну. Наприклад, десь на першому тижні грудня, можна побачити тут і там, як щось палає. Це спалюють піньяти, опудала диявола, або якісь старі речі, в яких він може ховатись. Чула, що в інших країнах Латинської Америки теж спалюють ляльок, які символізують все, що люди не воліють бачити в Новому році — від президента та політиків ((співчуваю, народе Венесуели) до злиднів та хвороб.

В кожному будинку (і на вулицях, в магазинах та парках) Гватемали є дещо набагато важливіше, ніж прикрашена ялинка. Справжньою гордістю тут є вертепи та натальні сцени з яслами, Марією, Йосипом, волхвами, пастухами та янголами. Якщо зайдеш тут до когось в гості у святкові дні, обовʼязково заціни та похвали вертеп, а коли господарі втратять пильність від компліментів, вкради дитятко Ісуса. Якщо тобі вдасться покинути з ним дім, ця родина має влаштувати свято, щоб його врятувати. Це все, звісно, тільки заради розваги.

Ніякі свята не обходяться тут без тамале.

Це щось схоже на кукурудзяну кашу з начинкою, загорнутою в бананове листя. Обережно, там може бути й буде чилі.

Протягом грудня тут часто відбуваються різні процесії зі святими. Моя улюблена проходить в Сакатепекез і називається Танець 24 Діаблос. Крім дияволів, які репрезентують різні гріхи, є й інші персонажі, такі як душа, ангел, блазень та смерть. З 7 по 24 грудня вони виходять на вулиці міста, щоб показати боротьбу добра і зла.

У Святвечір, або Ночебуена, відбувається головна битва, де свята перемагає диявола та темні сили. Це все – в надзвичайно гарних яскравих костюмах та масках, які готують ще з літа.


50 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі
bottom of page